Потреба в безпеці. Учені пояснили, чому багато людей вірять у теорії змови
Рівень освіти не завжди впливає на віру в теорії змови (Фото:Neuroscience News) Здавна вважається, що віра в теорії змови народжується від нестачі знань. Проте вчені у свіжому дослідженні спростували це кліше та пояснили справжню причину. Робота експертів була опублікована в Psychological Bulletin. Фахівці проаналізували 170 досліджень на цю тему, які здебільшого проводили у США, Великій Британії та Польщі. В результаті вчені дійшли висновку, що в основі віри в теорії змови лежить бажання людей почуватися в безпеці та розуміти своє оточення. А якщо ці дві потреби не виконуються, то вмикається підвищена потреба в соціальній захищеності.
«Теоретики змови, найімовірніше, не всі є простодушними, психічно нездоровими людьми — портрет, який регулярно малюють у попкультурі. Навпаки, багато хто звертається до теорій змови, щоб задовольнити позбавлені мотивації потреби і надати сенс дистресу і порушенням […] Наші результати показують, що мотивації загалом є важливими, можливо, навіть основними частинами головоломки конспіративних ідей», — пояснила клінічний психолог Університету Еморі Шона Боус.
Як з’ясували вчені, соціальні загрози тісніше пов’язані з вірою в теорії змови, ніж інші. Тут також важливу роль відіграє довіра, як і у феномені під назвою культурне пізнання. Люди, незалежно від рівня освіти, з набагато більшою ймовірністю повірять тим, хто належить до їхньої культурної групи.
Боус із колегами також з’ясували, що низька здатність до аналітичного мислення та висока тривожність мають помітну, але вкрай низьку кореляцію з конспірологічним мисленням. А ось нарцисизм — як колективний, так і індивідуальний, — а також потреба відчувати себе унікальними посилювали віру в теорії змови.
Якщо люди відчувають соціальну тривогу, то вони частіше вдаються до конспірологічних ідей, заснованих на подіях, а не на абстрактних гіпотезах. Наприклад, такі індивіди більше вірили, що уряд США організував теракт 11 вересня. А от теорію про спроби зберегти владу в Штатах за допомогою поширення шкідливих речовин вони сприймали менше.
«Ці результати значною мірою відповідають нещодавно розробленій теоретичній схемі, згідно з якою мотиви соціальної ідентичності можуть спричиняти потяг до змісту теорії змови, тоді як люди, яких спонукає бажання відчути себе унікальними, з більшою ймовірністю повірять у загальні теорії змови про те, як влаштований світ», — пояснила Боус.
