Лінощі — на другому місці серед бар’єрів для самореалізації. Як допомогти дітям стати проактивними?

22 августа, 2023 Нет комментариев

Почати активно діяти іноді дуже складно навіть дорослим. Як навчити цій навичці своїх дітей?

У попередніх дописах йшлося про те, як ми можемо навчити наших дітей ставити життєві цілі та планувати дії для їхнього досягнення. А зараз пропоную поговорити саме про дії, адже без них навіть найкращі плани залишаться тільки на папері або у файлі та будуть закинуті у щонайдальший куток, щоб не нагадувати про розчарування.

Втім, почати активно діяти іноді дуже складно навіть дорослим. За результатами онлайн-дослідження «Емоційно-психологічний стан українців», що проводилося на початку цього року Інститутом майбутнього, 61% учасників зазначили, що, думаючи про майбутнє, вони відчувають емоцію «очікування покращень». Це може здаватися цілком позитивним показником, але… Очікування будь-чого — це пасивна емоція. І великий відсоток тих, хто її відчуває — також ознака пасивності, певних патерналістських тенденцій. І це зовсім не те, чого потребує Україна зараз та буде потребувати у найближчі десятиріччя.

Однак, повернемося до дітей. Згідно з дослідженням, яке на початку цього року провів БФ «Клуб добродіїв» серед українських підлітків, друге місце серед бар’єрів для самореалізації (23%) посіли лінощі. Вони поступилися лідерством тільки відсутності електроенергії (28%). Також багато підлітків зазначали такі фактори: нестача мотивації та сили волі, невміння планувати час, страх починати нове та невіра у власні сили, критика та невіра з боку оточуючих. Все це — про складнощі з діями та активністю.

Тож стає цілком зрозумілим, що і для майбутнього самих дітей, і для майбутнього держави необхідно допомогти нашому молодшому поколінню набути навичку активного ставлення до життя.

Діти дошкільного віку: допитливість, початок незалежності та вирішення простих проблем

Вік «чомучок» та перших спроб сепарації. Власне, саме у ці роки діти мають найбільше природної активності та жаги пізнання. Зрозуміло, що з цією дитячою активністю іноді важко впоратись. Але її треба не приборкувати, а лише спрямовувати в конструктивне русло.

  1. Привчайте дитину самостійно вирішувати прості проблеми, приміром — з’ясувати, як скласти пазл або якими способами можна зав’язати шнурівки на черевику. Не давайте малюку готову відповідь, радше підказки, які допомагають знайти рішення.
  2. Заохочуйте малечу ставити запитання та досліджувати навколишнє середовище. Це може включати поїздку з ними в нові місця, спільне читання книг або просто заохочення досліджувати навколишній світ. Дивуйтеся новому разом з дитиною та показуйте, що життя — захопливе.
  3. Дозволяйте дитині робити щось самостійно, наприклад вибирати собі одяг або пакувати перекус на прогулянку. Це допоможе малюку розвинути почуття незалежності та самовпевненості, які важливі, щоб бути проактивним надалі.

Саме в цьому віці варто вчити дитину й першим діям, пов’язаним із грошима. Поки що йдеться про прийняття рішень щодо покупок. Звісно, що це мають бути невеликі речі, що цікаві малюку: іграшки, канцелярія, недорогі предмети одягу чи дитячі аксесуари. Сенс у тому, що дитина має сама вибрати предмет з кількох варіантів на певну суму, прийняти рішення та, за можливості, — сама зробити покупку: розплатитися на касі чи натиснути кнопку «купити» в інтернет-магазині.

Діти 7−12 років: відповідальність і «мислення зростання»

У цьому віці обов’язковою якістю, яку має напрацювати дитина, стає відповідальність: відвідування школи та додаткових зайнять, увага на уроках, виконання домашніх завдань — все це потребує саме її. Але насправді зона відповідальності в цьому віці має поступово розширюватись від окремих дій та обов’язків до відповідальності за власне життя взагалі.

Лінощі — на другому місці серед бар'єрів для самореалізації. Як допомогти дітям стати проактивними?

Дайджест NV Преміум Безкоштовна email-розсилка лише відбірних матеріалів від редакторів NV Підпишись Розсилка відправляється з понеділка по п'ятницю

  1. Доручіть своїй дитині виконання певних дій відповідно до віку та заохочуйте її розширювати коло цих дій. Як? Тим, що кожен обов’язок буде приносити певні бонуси самостійності. Наприклад, бонус від прибирання своєї кімнати — можливість облаштувати її за власним смаком.
  2. Допоможіть своїй дитині визначити свої сильні сторони та заохочуйте її займатися діяльністю, яка відповідає її захопленням. Це розвине цілеспрямованість і мотивацію для досягнення своїх цілей.
  3. Сприяйте «мисленню зростання»: заохочуйте вашу дитину розглядати проблеми як можливості для зростання та навчання. Допоможіть їй зрозуміти, що невдачі є природною частиною процесу навчання і що важливо продовжувати працювати та вчитися на помилках.

Також в цьому віці дитина має розуміти, що вона може вчиняти певні дії, які принесуть гроші, і, як наслідок — придбання чогось приємного. Але важливо пам’ятати, що «роботою», за яку батьки надають «заробітну плату» не має бути виконання обов’язків (прибирання, навчання тощо). «Оплачувати» варто лише додаткові дії, які потребують додаткових зусиль. Приміром, взяти дитину з собою на роботу та дати їй певне корисне доручення. Варто також заохочувати дитину, щоб вона сама шукала для себе такі додаткові завдання.

Підлітки: саморефлексія та пошук рішення замість очікування відповіді

Підлітковий вік — час соціальної самоідентифікації та формування особистих цінностей людини. В ці роки варто заохочувати підлітка розмірковувати про власні цінності, про те, яке життя він хоче створити для себе, про цілі та пріоритети. Й саме в цьому віці закладається й закріплюється ставлення до фінансів та економічної активності. Буде молода людина діяти та брати на себе відповідальність за власне життя чи буде очікувати рішень від когось «більшого»? Залежить від того, чому вона навчиться саме зараз.

  1. Розвивайте в підлітка навички пошуку власного рішення замість очікування простих відповідей на питання. Так, нам здається, що ми краще знаємо життя, і спокуса надати готовий «рецепт» вирішення проблеми є дуже великою. Та краще буде, якщо ми обмежимось ненав’язливим керівництвом та підтримкою, підкажемо лише шляхи пошуку, але дозволимо молодій людині робити власний вибір і вчитися на своїх помилках.
  2. Допоможіть своєму підлітку розвинути навички управління часом і самоорганізації, навчивши розставляти пріоритети та ефективно керувати своїм часом. Це допоможе залишатися зосередженими та мотивованими та не втрачати найцінніший ресурс — час. Адже часто саме відсутність тайм-менеджменту в дитини запускає хибний ланцюжок: «не встигаю — не можу — не буду більше пробувати».
  3. Заохочуйте підлітка до саморефлексії, тобто аналізу власних дій, контролю власної інтелектуальної роботи, емоційного стану, поведінки. Важливо обговорювати з дитиною своє відношення до різних ситуацій, почуття, ставлення до труднощів, обмежень та помилок. І звісно — відчуття, які надають особисті досягнення та перемоги. Таке вміння розбиратися у собі допоможе людині в подальшому розуміти та успішно долати власні бар’єри.

І ще одна важлива цифра, яку виявило дослідження серед підлітків: попри притаманний цьому віку нігілізм та бажання сепарації, 57% старших дітей вважають прикладом рольової моделі для себе власних батьків. Зрозуміло, що у молодшому віці цей відсоток наближається до 100%. Тож, щоб допомогти дітям побачити цінність ініціативи та надихнути їх діяти у власному житті, ми маємо надавати їм приклад своєю проактивністю: не очікувати покращень, а робити їх власноруч.