Броньовані скелети. Як Україні почати переробляти спалені російські танки

Що робити з військовим брухтом після перемоги і чому треба готуватись вже зараз.

Війна радикально вплинула на структуру, обсяги та обіг відходів, що вимагають переробки й утилізації. Частково ці аспекти регулюватиме Закон України «Про управління відходами», що набуде чинності з липня 2023 р. Втім, більшість питань лишається неохопленими. Вже очевидно, що наша країна потребує нової системи поводження з відходами, адаптованої до викликів післявоєнних років.

Одним із найгостріших викликів є політика поводження із так званим військовим брухтом. Вірніше її повна відсутність. За експертними оцінками, з початку вторгнення і до контрнаступу українські воїни спалили більше 20 тисяч одиниць ворожих танків, бойових броньованих машин та автомобільного транспорту. Остаточні обсяги будуть значно вищими і накопичуватимуться ще тривалий час, з огляду на переозброєння ЗСУ і списання ушкодженої техніки.

Насамперед варто оцінювати перспективи переробки та утилізації залишків російської бронетехніки, непридатної до бойового застосування. Наші техніка і спорядження, яких, на жаль, також знищено чимало, за діючим законодавством є власністю Міноборони. Саме там повинні вирішувати її долю.

Броньовані «скелети» війни є гуманітарною загрозою, з огляду на їх забрудненість залишками вибухових речовин, органічних відходів і технічних рідин. До того ж вони вимагають чималих витрат на утримання.