Борг за світло на деокупованій чи прифронтовій території: Три варіанти розв’язання проблеми

Війна змусила багатьох українців покинути свій дім. Це зрозуміло, бо всі хочуть спокою й безпеки. Втім, усе частіше трапляються ситуації, коли люди, що виїхали, отримали борг за електроенергію.

Можливо, людина просто не передавала показання і рахунки виставлялися «по середньому». Чи у квартирі хтось проживав. Люди часто із цими боргами не згодні. Вони витрачають багато часу, щоб з’ясувати, звідки він узявся. Насправді цієї проблеми можна уникнути. Існує кілька алгоритмів для її вирішення. Розповім про кожен окремо.

Алгоритм перший — територія деокупована, людина повертається додому і бачить, що є борг за електроенергію. Каже, що у квартирі ніхто не жив, а прилади вимкнені. Втім, борг усе одно нараховано. Він може бути значно більший, аніж реальні показання, бо рахунок сформовано «по середньому». У цьому випадку треба надати актуальні показання лічильника. По ним зроблять перерахунок за весь період, коли показання не передавали.

Інший варіант розвитку подій — у квартирі хтось таки був. Якщо це родичі, які мали ключі й забули попередити про візит, то треба вирішувати ситуацію із ними. Якщо це були інші люди (наприклад, військові), то з’ясувати це у ОВА й оформити відшкодування.

Алгоритм другий — людина повертається, квартира зруйнована, але борг за електроенергію нараховано по середньому. За даними Київської школи економіки, російська агресія зруйнувала житла в Україні на $54 мільярди. Наприклад, на тій же Донеччині, де YASNO продовжує працювати попри небезпеку, пошкоджено понад 78 тисяч квартир.

Борг зростає, хоч і квартиру знищено. Чому так? Тому що оператор системи розподілу може не знати, що квартиру знищено. Тому треба отримати довідку про зруйноване майно. Це можна зробити у два способи: перший — офлайн у військовій адміністрації міста чи області, другий — подати повідомлення про зруйноване майно онлайн через портал Дія. Коли довідка буде на руках, її треба передати оператору системи розподілу (ОСР). Оператор перерахує обсяг електроенергії з моменту знищення житла, а постачальник скоригує суму для сплати. Після цього лічильник знімуть з обліку.

Алгоритм третій — власник/власниця не знає, чи ціла квартира, не планує повертатися, а нарахування продовжуються. Що робити у такому випадку?

Читайте також: Олексій Лещінський Як ефективно й економно обігріти своє житло цієї зими

Якщо хтось має доступ до квартири — сусіди або родичі — вони можуть записувати показання, передавати власникові житла, а той — до ОСР. Якщо власник впевнений, що всі прилади вимкнені, а у квартирі ніхто не живе, то треба регулярно передавати останні показання, що були. Останні дані можна знайти там, де зручніше було їх подавати, — в особистому кабінеті, чатботі тощо.

Якщо ані сусіди, ані родичі не можуть допомогти із показаннями лічильника, то цим може зайнятися контролер оператора системи розподілу. Умова одна: у районі, де знаходиться квартира, безпечно і нема обстрілів. Цифри, які отримає контролер, стануть пріоритетними, і нарахування проводитимуться за ними.

Дайджест NV Преміум Безкоштовна email-розсилка лише відбірних матеріалів від редакторів NV Підпишись Розсилка відправляється з понеділка по п'ятницю

Якщо людина дізналася від сусідів, що квартира потрапила під обстріл і її пошкоджено/зруйновано, то у дію вступає другий алгоритм — довідка про руйнацію майна, перерахування/коригування й відключення від мережі.

Єдиний варіант припинити нарахування — подати заяву про відключення прикладу обліку від мережі. Треба враховувати той факт, що прифронтові міста знаходяться під щоденними російськими обстрілами. Працівники ОСР зроблять це, але за умови, що їх життю нічого не загрожуватиме. Сама процедура займає приблизно 20 днів. Подати заяву можна як в ОСР, так і постачальнику послуг.

Новий журнал NV вже можна замовити за цим посиланням. У номері: три ексклюзивні інтерв’ю із інтелектуальними зірками Тимоті Снайдером, Енн Епплбаум і Френсісом Фукуямою та одне — із британським експрем’єром Борисом Джонсоном, це чотири погляди на війну, світ, Україну та її майбутнє. Серед матеріалів також — розповідь про найзухваліші операцій ГУР, Топ-50 вітчизняних брендів і Топ-30 світових виробників зброї. Авторські колонки Ярослава Грицака, Стівена Пайфера і Світлани Ройз